пʼятницю, 27 липня 2012 р.

Маленьокму кораблику - велилике плавання!

Привіт, привіт!Я, не пропала, я є! Просто натхнення не було! Якась суцільна депресія охопила мене, але не переживайте... все вже минулося! Життя моє кольрове! І, я кайфую від цього!
Після тривалого відпочинку важко увійти в ритм буденного життя, та це неминучий процес! Трішки новин...Мій синочок вже пройшов медогляд і завтра ми йдемо в садочок здаватися! То, мабуть з понеділка уже почнемо звикати! Я, так переживаю за свого малого, що не передати!  
Із останніх новин ... я так  надихнулася новим скетчем в блозі Завдання для душі, що і вас запрошую! Народилася у мене ось така листівочка, для хлопчика на 3 рочки! Тим, паче, що є у моєї подруги в сина День Народження!

Моя листівочка по скетчу... хоч скетч квітковий, та я його прочитала саме так!
Шви зігзага робила вручну!




ну, із цією листівочкою прийму участь в таких завданнях:

 В б лозі ScrapMemory, завдання  "Капитан, капитан, улыбнитесь!!!"
 

Але, і це ще не все!
Для, найвитриваліших, я ще дещо припасла! 
До, цієї листівочки я вирішила зробити гарне пакування! І, ось, що у мене получилося! Пакування-конверт! На, це мене надихнуло суперове завдання від
  Special Day Cards- "Задание № 33. День рождения. Дарим Красиво"! до 8.08

 Дивіться самі і і оцінюйте!

Тильна сторона конверту!

Ну, що ж, думаєте все! А, от і ні! Я, тут ще дещо маю!

В, блозі Жажда Творчества фотоконкурс " Интересные и необычные памятники"!
Ну, і ось моя бачення цієї теми! Мій синочок тягне на козлику бабусю!



Ну, от тепер все!
Дякую, всім хто дочитав до кінця! Гарних вам снів і бадьрого ранку!
Дякую дівчаткам Оксані і Валі за підказки про цукерочку! Адже, я виграла, я виграла! ура, ура! І, я щаслива!
Цілую і обнімаю! Щиро ваша Canadiya!



четвер, 19 липня 2012 р.

Я повернулась))))

Всім ривітики) Я дома) Знаєте, я дуже не хотіла повертатися додому) Не знаю чому, та там в Італіїї мені було дуже комфортно і затишно. Можливо, це тому, що я була біля мами, можливо тому, що я просто відпочивала і ні за що не думала... і можливо тому, що я не працювала... от якби не було тих всіх "можливо", то було б по іншому)))) Важко передати мій теперішній стан, бо в голові вінігрет) Але, я дома, в рідній і любимій Україні... тож життя триває... і я знаю до чого мені прагнути.
Сьогодні направду чудовий день, зранку з подружками ходили на пікнік, посмажили картопельки і шашличка, побалакали, згадали все і всіх, поділилася я враженнями про поїздку) Короче класно було, але мало) 
Я, тут трошки зробила ліричний відступ від теми... бо ви ж, мабуть, чекаєте на розіграш цукерочки???? Так? Ну, тоді не буду затагувати. Розігрую саме сьогодні, бо цей день теж обраний не просто так! Сьогодні рівно чотири роки, як ми із чоловіком узаконили свої відносини) Тобтро розписалися). 
Отож, на цукерку записалося 157 учасників) Мені надзвичайно приємно, що ви тут) Я, навіть не думала. що буде стільки учаників) Дякую, всім тим, кого справді зацікавив мій блог і моя творчість. Сподіваюся, що ми всі подружимося)))) Ура) Наче, все....

Отож, щасливчиком стає...

№ 59  

Ірина, мені надзвичано приємно познайомитися із тобою і твоєю творчістю))) Кому цікаво, завітайте в чудовий блог Ірини "Мой теплый рукотворний мирок!"

Чекаю відповіді на email-  nadiya1@.ua

Дякую всім за увагу) Не розчаровуйтеся, скоро пощастить і вам!!!

І, для найвитриваліших ще парочку фото із нашого відпочинку...

Colfosco,Alto Adige, Italy.







 Renon, Alto Adige, Italy.






ну і все... всіх цьомаю і обіймаю)))


Щиро ваша Canadiya)
Гарного настрою вам!

понеділок, 2 липня 2012 р.

Un giorno in Venezia

Un giorno in Venezia... ця подорож справила на мене глибоке и гарне враження. Венеция мене вразила своэю историэю, красою и уникальнистю.  Подорож була одноденною, ъхали ми туди поъздом, 3,5 години. Виъжджаючи з хати в 7 год ранку почалася старшна злива. Ми повдягалися, набрали парасоль, тай поъхали... приъхавши у Венецию, ми офигфли вид жари, яка там стояла)))) Добре, що я взяла малому переодягтися. И тут я из широко розплющеними очима и ротом роздивлялася все довкола... а там э що роздивлятися...Слив баркуэ щоб те все описати... але одразу попереджую, туристив там дуже и дуже багато... просто неймовирний ажиотаж... зи всих куточкив планети... ось так блукаючи вуличками, каналами, мый Артурко настильки замучився, що заснув у мене на руках. Довелось трышки ыз ним  ходити, та потым моя мама залишилась из ним на лавочцы, а я роздивлялася Венецыю....
Ы н а завершення нашоъ пожорожи, знову зминилася погода... почався витер и дощ, тож нашы парасольки нам пригодилися....А, потим знову вийшло сонечко... и ми ще годину каталися на катери по Венеции... из води Венеция виглядаэ просто розкишно...
Гарне мисто ы гарни спогади у нас залишаться про цю мандрывку...Венецианци дуже привитны, у них свий деалект, що навить не вси италийцы розумиють ъх... Але, мени здаэться, що коринних мешканцив там уже дуже мало залишилось... там дуже галасливо, через постийний потик туристив, тому вони живуть у виддалених новитных районах Венеции, де э звичайны будинки, и немаэ галасливих туристив... А, зараз тришки фото...